Якщо у Вашому серці є хоч трохи жаги до пригод та нових вражень, то Ви просто зобов’язані відкинути все та зробити крок назустріч до них!
Подорожуючи Україною я завжди мріяв про те, щоб відвідати країни Західної та Центральної Європи. Проте, завжди щось мене стримувало, можливо, як і в кожної людини, це був якийсь страх перед чимось невідомим… Але все ж я наважився та зробив перший крок!
Перша моя закордонна країна – Білорусь, подорожував до якої я автостопом (що робило мою подорож ще більш незвичайною). Об'їздивши майже пів-Білорусі, я зрозумів, що всі страхи ми самі собі вигадуємо, ніби несвідомо шукаємо причини, яка б дозволила нам сидіти вдома та нічого не робити.
Ну, а після Білорусі в мене почалося насправді пригодницьке життя. Протягом 2-3 років мого студентського життя у Польщі, я відвідав майже 15 країн серед яких: Німеччина, Грузія, Естонія, Литва, Латвія, Словаччина, Угорщина, Італія, Австрія, Чехія та Мальта.
Для подорожування я використовував різні транспортні засоби, але найчастіше це літаки й автобуси (європейські перевізники досить часто роблять різні знижки на квитки. Наприклад, одного разу за автобусний квиток Варшава-Таллінн я заплатив всього 140-150 гривень). Саме в моменти подорожей я починав більше розуміти світ, людей, та найважливіше – самого себе. Дивлячись на пейзажі Італії, архітектуру Праги та Будапешту, п’ючи вранішню каву у Відні та спілкуючись із гостинними грузинами, я наче зупиняв на мить час та відкривав щось таке невідоме та дивовижне у цьому житті, на що просто не вистачає часу у звичайній буденності. Це все раз за разом переконувало мене, що подорожі здатні змінювати людину. З кожним заходом сонця на Мальті та з різних берегів Дунаю мій світогляд змінювався і вже не був таким, як раніше.
Зараз, я вже спокійніше ставлюся до пригод, бо я впевнений, що на досягнутому мої подорожі не закінчуються. А з найближчих планів, в записнику є відмітки щодо купівлі квитків до Іспанії та Португалії :)
Костянтин Зінченко, Катовіце
Як правило, практично всі випускники-іноземці шукають можливість працювати не тільки після закінчення університету, а й безпосередньо під час навчання. У Польщі постійно проводяться виставки роботодавців, відвідавши які, є шанс побачити весь спектр польського ринку праці і знайти роботу своєї мрії.
Такі ж виставки роботодавців, тільки в більш вузькому спектрі, проводять польські університети. В даному випадку у студента є можливість потрапити на практику або стаж саме за своєю спеціальністю.
А в подальшому отримати гідне місце роботи.
Також польські університети приділяють особливу увагу темам, пов'язаним з підготовкою студента до виходу на ринок праці. Різні семінари і тренінги вчать тому, як побудувати свій професійний імідж, які інструменти використовувати в саме презентаціях, над чим зосередитися у своїй професійній підготовці та як запланувати і реалізувати свій кар'єрний ріст.
Тому можна сміливо говорити, що знайти роботу після навчання в польському університеті реально!
Як і кожен студент, який любить своє студентське життя, я насолоджувалася ним повністю! Іноді воно було легким і безтурботним (після здачі сесії), іноді тяжким і вимотувало (коли іспити на носі і на роботі терміни підтискають)...
Навчання в Польщі дає можливості, нехтувати якими, ну, просто гріх! Це і наукові клуби при університеті (які фінансуються і в яких проводяться дослідження), і програми обміну як за кордон, так і в межах Польщі. Це можливість брати участь в конференціях, стажуваннях, таргах (виставках), семінарах! Завдання енергійного студента, який навчається в Польщі, завжди стежити за оголошеннями міжнародного відділу, відділу по роботі зі студентами, а також читати все, що є на інформаційних таблицях університету!
У моєму випадку я, зізнатися, стежила не за всім (я просто не знала, що так багато може бути), але все-таки трохи мені вдалося охопити! Це були і походи на багато безкоштовних заходів (театри, англомовні фільми, фестивалі їжі), і участь в науковому клубі, який проводив дослідження водного басейну (а це означало, що світанки ми зустрічали на катері посередині водосховища, з чайком в термосах і канапками). Також це було стажування в міжнародному відділі університету, ну, і як кульмінація, виїзд до Чехії на півроку по Еразмус (навчання англійською, Прага, нові друзі - це було незрівнянно)!
Для мене, як для людини, яка любить вчитися, було важливо спробувати все це, тому що колосальний досвід + нові знання + просто відмінно проведений час дають повне відчуття життя і залучення в процеси навколо тебе!
Пробуйте! Пробуйте всі можливості, які будуть, адже тільки ледача людина буде шукати причини і нічого не робити, і лише зітхати про втрачених моментах!
Наталія Коноваленко
